Поселення доби середньої бронзи. Майдан Моквинський

Первісні пам'ятки Західно-Волинського Полісся вивчено недостатньо, зокрема це стосується доби бронзи. Знайдені матеріали походять із поверхневих зборів і відомі з публікацій Ю.Кухаренка, О.Романчука та ін. Розкопки поселень доби бронзи проводилися лише Т. Сулімірським поблизу с. Майдан Моквинський (1938 р.) та Г. Охріменком у Костопільському районі на Рівненщині та сусідньому Маневицькому районі Волинської області. Досліджені площі порівняно невеликі.

Пам'ятка у Майдані Моквинському розміщена в урочищі Островок на невисокому підвищенні серед вологих, болотистих місць біля замуленого озерця. Знайдені під час розкопок матеріали зберігаються в Археологічному музеї Кракова. Знайдені професором Тадеушем Сулімірським матеріали (кераміка, крем'яні та кам'яні вироби тощо) «по свіжих слідах» частково описані автором в наукових публікаціях. На останню працю є посилання і в Єжи Ґлосіка. Найповнішу інформацію про дане поселення середньої доби бронзи подали Болеслав Гінтер, Рената Рогозінська-Гощинська.

Важливим відкриттям у Майдані Моквинському були залишки житла. Це, певно, перша житлова споруда початку II тис. до н. е., виявлена в цьому регіоні. її контури простежувалися вже на глибині 0,2 м від поверхні ґрунту, форма нагадувала неправильну трапецію довжиною 7 м та шириною 3-6 м, заповнення мало темний колір. По контуру виявлено 7 ям - по три на довших сторонах. По вісі північний захід - південний схід видно було 3 менші ями. У центрі цього об'єкта знаходилося вогнище діаметром 2,5м, оточене з чотирьох боків 4 ямками.

Значну частину археологічних знахідок із житла становила кераміка, переважно темного кольору, інколи - жовто-червоного, жовто-сірого. У виробах помітно домішки піску, слюди та жорстви. їх поверхня вирівняна, особливо зовнішній бік, на деяких посудинах пролощена. Діаметр верхньої частини горщиків та амфор 18,4-27 см.

Керамічні вироби орнаментовано подвійними або одинарними відтисками шнура, рядами овальних ямок або вертикальними видовженими відтисками. На окремих виробах відтиски шнура нанесено у вигляді дуг («підківок»). На двох фрагментах є відтиски рядів зубців. Вони подібні до декору, який інколи називають «гусеничним».

Не виключено, що орнаментація «підківками » чи «гусеничками» є віддаленою ремінісценцією впливів катакомбної культури, носії якої залишили свої артефакти на берегах Дніпра та середньої течії Прип'яті. Варто додати, що подібних елементів декору серед кераміки городоцько-здовбицької культури басейну річки Кормин (в Костопільському районі Рівненщини та Маневицькому районі Волинської обл.) не помічено. До своєрідних елементів декору посуду з Майдану Моквинського можна віднести і вуха, прикріплені з обох чи з одного боку посудини. Вони мають підовальну форму, ширину 1,5-3 см та відтиски шнура - подвійні або одинарні, інколи вироби неорнаментовані. Загалом посуд з цього поселення відзначається високою якістю виготовлення (рис. 1-4).

Рис.1. Майдан Моквинський. Фрагменти кераміки: 1-6, 9, 11-16 – житло; 7,8 – біля житла; 10 – підйомний матеріал.

Подані авторами рисунки кераміки справляють враження їх приналежності до періоду городоцько-здовбицької культури. Зважаючи на порівняно багатий декор, яким прикрашено верхні частини виробів, подані артефакти (кераміку) потрібно датувати не раннім, а середнім періодом розвитку ГЗК. Усього на площі житла знайдено більше 100 фрагментів кераміки від посудин різної величини (діаметр вінець окремих з них дорівнював 25-28 см), серед них - амфори, орнаментовані кубки з вухами, вази, горщики. Більшість керамічних виробів була середніх розмірів. їх діаметр дорівнює 12-14 см.

Автори публікації структурують кераміку за типами - критерієм поділу слугувала технологія виготовлення:

а) домішка піску, товченого каменю, слюди;

б) колір, який залежав від температури випалу, доступу повітря,

якості дров - сухі чи сірі (останні давали багато диму);

в) обробка зовнішньої та внутрішньої поверхні (вигладжена

рівно, відносно рівно, лощена до блиску).

Цей поділ є умовним. Незрозумілі, щоправда, причини лощення окремих виробів городоцько-здовбицької культури. Можливо, це пояснюється її особливим призначенням.

Б. Гінтер та Р. Рогозінська-Гощинська відзначають, що посуд був добре випалений, міцний, проте не відзначався особливою старанністю виготовлення, тобто естетичністю. Автори також зауважують, що обробка поверхні виконувалася різними способами: вдавленням товчених камінців, обмазуванням зовнішньої стінки розведеною глиною (ангоб). Аналогії окремим посудинам автори знаходять в Більсь-кому повіті (пункт Слохи Антопольські). Звертається також увага на оформлення вінець. Деякі з них заокруглені, інші - потовщені. На нашу думку, тут могли бути наявні окремі фрагменти стжижовської культури (наприклад, рис. 2:8).

Рис. 2. Майдан Моквинський. Фрагменти кераміки: 1, 3-5, 11-13 – житло; 2, 7, 8, 10, 14 - біля житла; 6, 15 - яма, 9 - підйомний матеріал (поле «Кургани»).

Подібності в орнаментації кераміки з Майдану Моквинського та стжижовської культури автори все ж знаходять, використовуючи аналогії з книги Є. Глосіка «Kultura strzyzowska», 1968 p. Один із фрагментів денець має орнамент, що теж може бути пов'язаним із впливом стжижовської культури або й «імпортом». Згадані дослідники зупиняються на посуді типу «вухаті кубки», аналоги якого відомі з теренів Чехії, Моравії (в культурах дзво-ноподібних кубків, передунетицькі), Сілезії, Куяв, Південної Люблінщини, Західної України. Ці подібності таких виробів дають уявлення про широту зв'язків і впливів культур доби середньої бронзи.

Рис. 3. Майдан Моквинський. Фрагменти кераміки: 1-3, 8, 10, 11, 13,16, 17 – житло; 4, 5,12 - біля житла; 7, 9, 14, 18 – яма; 6, 15 - підйомний матеріал.

Переважно скромний декор посуду з Майдану Моквинського автори ділять на чотири групи:

1. кілька видів штампованого орнаменту;
2. пластичний орнамент з валиків (оздоблених або ні);
3. відтиски шнура;
4. насічки, ямки, виконані орнаментирами або нігтями.

Аналогії орнаментам, формам посуду приводяться з таких пам'яток як Чудви Костопільського району, Невір на р. Прип'ять, Гнідава (в околицях Луцька), П'ятидні Володимир-Волинського р-ну Волинської обл..

Шнурова декорація посуду часто поєднується з рядами вдавлень, насічок, а разом із особливостями тектоніки виробів справляє певне мистецьке враження. Відтиски шнура (різної товщини) наносилися одиночними, подвійними й потрійними рядами; горизонтально, вертикально і навскіс (рис. 4).

Рис. 4. Майдан Моквинський. Фрагменти кераміки: 1-4, 6, 10. 11 – житло; 5, 7-9 – яма.

У публікації подано також докладний опис крем'яних та кам'яних матеріалів, серед них наявні порівняно тонкі пластини з двобічною ретушшю, ножі на пластинах, долото зі звуженою, шліфованою робочою частиною (рідкісний виріб), великі скребки на пластинчастих відщепах, оброблені пологою ретушшю, плоскі сокирки зі шліфованим робочим краєм довжиною 9-12 см, уламки серпів із залискуванням робочої частини, фрагменти наконечників списів або кинджалів, сокира овальна в перетині, що використовувалася, напевно, для зрубування дерев, підокруглі відбивачі з кременю, уламки кам'яних сокир, виверт від просвердленого отвору сокири (рис. 5-8).

Рис. 5. Майдан Моквинський. Крем'яні вироби з житла: 1 - наконечник; 2 - нуклеус; 3, 4 - скребки.

Дуже цінними є одержані під час розкопок житла та визначені палеозоологічні й палеоботанічні матеріали. Кістки належали тваринам домашнім - великій рогатій худобі (Bos sp.), козі й вівці (Саpra sp., Ovis sp.), свині (Sus sp.) та диким - борсуку (Meles meles) і сарні (Capreolus capreolus). Невизначеними залишилися 30 фрагментів кісток.

Ці дані є виключно важливими для вивчення господарства населення городоцько-здовбицької культури регіону (скотарство, мисливство), а також ще раз підтверджують припущення про довший час проживання людей в цьому житлі, а, отже, і про ймовірність довготривалого періоду осідлого життя людей навіть в умовах Полісся.

Рис. 6. Майдан Моквинський. Крем'яні вироби з житла: 1 - фрагмент наконечника списа або кинджала, 2 – сокира.

У житлі, крім зазначеного, були знайдені рештки дуба та бука.

Поряд з житлом, під його південною стіною, була яма, що ймовірно слугувала для утилізації сміття. Там було знайдено 19 фрагментів кераміки, 2 кремені, кістка птаха зі слідами шліфовки.

Поблизу житла зібрано також чимало кераміки городоцько-здовбицької культури та, не виключено, кілька уламків посуду стжижовської культури. 67 з них описані польськими авторами. Подано також опис п'яти знахідок з кременю. Поблизу зібрано кістки тварин та рештки деревини (дуба та модрини).

Рис. 7. Майдан Моквинський. Крем'яні вироби: 1 - ніж (з житла), 2 - сокира (біля житла).

Палеозоологічний матеріал: 1) дикий кабан (Sus scrofa), 2) домашня свиня (Sus domesticus L.), 3) коза, вівця (Carpa hircus L., Ovis aries L.), 4) велика рогата худоба (Bos taurus L., Bos sp.), 5) кінь (Eguus caballus).

Крім артефактів, знайдених у житлі та біля нього, кераміку городоцько-здовбицької культури зібрано також в різних урочищах (На бору, Огороди, Кургани, Островок, Кошарка). Інші знахідки датуються періодом «римських впливів» та пізнього середньовіччя.

У загальному описі Гатунків кременю та виробів з нього Б.Гінтер і Р.Рогозінська-Гощинська зазначають, що сировина належить до т. зв. «волинського » не зовсім прозорого кременю з різною барвою: темно-блакитного зі світлими плямами; плямистого, подібного до кшемьонківського. Варто зазначити, що подібний кремінь виявлено нами в невеликому житлі стжижовської культури з с. Осова Костопільського р-ну. Можливо, кремінь подібного ґатунку - коричневий, смугастий - походить з родовищ Житомирщини.

Рис. 8. Майдан Моквинський. Крем'яні вироби: 1 - сокира (біля житла), 2 - відбійник, 3 - ніж (з житла).

З усіх крем'яних знахідок третина належала до знарядь: цілих і ушкоджених. Основними типами серед них є пластини, скребла, ножі, відбивачі, серпи, сокири. Серпів, в уламках, знайдено п'ять. Усі вони типологічно подібні - тонкі з розширеним кінцем, який закінчується просто або заокруглено. Подібні вироби знайдено в Мирогощі Лубенського р-ну.

Серед знайдених крем'яних сокир автори виділили три типи: 1) невеликі плоскі з тонкими обушками; 2) масивніші лінзоподібні в перетині; 3) сокира-долото.

Подані в таблицях рисунки та фотоілюстрації крем'яних виробів винятково важливі тим, що пов'язуються з одною культурою - го-родоцько-здовбицькою. Тому вони є еталоном саме для цієї культури. Справа в тому, що більшість пам'яток Полісся і Волині цього періоду містять змішані комплекси кераміки та знарядь - стжижовської культури з межановицькою або городоцько-здовбицькою, часто до них додаються знахідки тшинецької культури. Тоді пов'язати знаряддя з певними видами кераміки дуже складно.

Якщо взяти, наприклад, сокири плоскі, більш масивні, лінзоподібні в перетині, то вони є, очевидно, типовими і для комплексів стжижовських і городоцько-здовбицьких, а то й межановицьких, адже це частково синхронні культури і вироби майстрів однієї з них поширювалися серед населення іноетнічних груп.

Григорій ОХРІМЕНКО, Ігор МАРКУС